Дещо спільне між українською та англійською мовами

Відповідно до статистичних досліджень, посилання на які не додаємо, бо відсоток більше демонстративний, ніж точно розрахований, схожість між англійською та українською мовами складає близько 20%. А на перший погляд здається, що жодної.
Ми не маємо на увазі орфографію, фонетику та граматику. Справа саме в лексиці та фразотворчості. Все ж таки мова є соціально детермінованою. Слова описують побут та суспільні активності народу. Іноді, якщо вони специфічні, навіть неможливо абстрагуватись, щоб надати їм визначення іноземною мовою. Виникає необхідність у нових термінах. Звичайно, при вивченні англійської треба бути готовим до зовсім незвичайних слів. Коли не тільки форма абсолютно інша, а ще й аналога його українського значення немає.
Але є і добра новина. Існує досить багато спільної лексики. Шукати її треба серед наукових термінів, інтернаціональних або запозичених слів, як то:

Тут треба бути уважним, щоб уникнути ніякових ситуацій. Є слова, які ідентичні за формою, але мають різне значення. Наприклад:

Ще є багато цікавих прикладів спільного типу мислення різних народів. Непомітна маленька квітка з якоїсь дивної причини у двох не схожих загалом культурах має однакову назву:

Як бачимо, фонетично зовсім не схожі, але за тлумаченням аналогічні назви. Хоча її наукова назва латиною «Myosótis» має значення «мишачі вуха».
Є слова, які промовляються також по іншому, за складом становлять аналогію, але відрізняються за значенням:

Слова створюються на основі того, що вже існує в мові. Як то «newspaper» – були «новини» («news») та «папір» («paper»), а згодом з’явилась газета. На територію України ж слово «газета» прийшло з Італії, де таким чином називали дрібні монети, що дорівнювали вартості папірця з новинами. Не поринаючи в причини такої етимології, маємо принципово різні лексикологічні форми в українській та англійській мовах.
Приклад вище вказує на відмінність мов. Але якщо ми звернемо увагу на префікси, знайдемо багато спільного, що допоможе швидко вивчити слова. Наприклад такі пари, в яких частки з певним значенням додаються до різних самостійних слів для створення нового сенсу:

Обидві мови мають багато ідентичних прикметників та прислівників, що складаються з двох або більше слів:

Такі словосполучення є логічними та звичними для українців. Їх можна зрозуміти без зусиль, якщо знати елементи, що входять до складу.

Вивчаючи мову, ми знаходимо цікаві фрази – ті, що збігаються природно, оскільки пов’язані з єдиними цінностями. Але деякі дивовижним чином мають загальну форму для визначення переносного значення.
Коли ми кажемо: «Боже мій!», то частіше не звертаємося до бога, а підсилюємо емоційний стан контексту. Так само буде виглядати англійською: “Oh, my God!”. Це зрозуміло, отже релігійний вплив на культуру є великим у всьому світі.
А якщо ми хочемо звернутись до співрозмовника, закликаючи його зрозуміти нашу думку, з великою ймовірністю ми почнемо речення зі вступу: «Бачите, …». В англійській мові є аналог: «You see!». В обох випадках, ніхто нікому нічого не показує, а звертає увагу на те, що збирається сказати. При цьому, слово в обох мовах має ідентичне пряме значення: «бачити».
Якщо уявити, що вище описане є невеликою часткою подібних знахідок, то вивчення англійської може сприйматись як захоплива подорож, протягом якої вивчаєш культуру іншої країни. З кожним новим словом приходить розуміння, як багато спільного у людей у світі щодо цінностей, погляду на події та способу проявлення емоцій через мову.

Записуйтесь на курси у зручний спосіб.