пр. В. Лобановського 6А, офіс 145

UA

RU
19.01.2026 Інструменти для вивчення, Статті, Цікаво про англійську
Самостійні допоміжні дієслова, які відсутні в українській мові
Вивчення англійської мови вимагає від українських студентів переосмислення синтаксичної структури мови та набуття впевнених навичок використання нових структурних елементів. Одним з головних та обов’язкових учасників побудови речень в англійській мові є допоміжне дієслово, про яке йдеться в нашій статті.

Роль синтаксису у розумінні іноземної мови

Логіка висловлювання багато де в чому зумовлена порядком слів, закономірністю, від якої в розмовній мові можуть відступати на користь стилістичного розмаїття, але в академічному мовленні порядок слів ґрунтується на обов’язкових синтаксичних нормах. Синтаксис має узагальнені, універсальні принципи, але не є спільним для всіх мов, тому студенти можуть постати перед певними труднощами на початку освоєння англійської.
Наприклад, в англійській мові базове правило категорично вимагає прямого порядку слів у стверджувальному реченні та використання допоміжного дієслова перед підметом для формулювання питання. Заперечну частку завжди поміщають між підметом та присудком (після допоміжного дієслова): «I’ll not do all of the above!».
В українській мові ж послідовність може бути вільною і значно не змінювати зміст висловлювання. Запитання іноді досить поставити інтонацією. Елемент, що визначає заперечення, можна помістити наприкінці речення: «Я робити все перераховане не буду!».

Що таке допоміжні дієслова?

Допоміжне дієслово додають до основного дієслова, щоб утворити потрібну граматичну конструкцію та іноді визначити тонкий нюанс значення основного дієслова, але самостійний зміст цього службового елемента не впливає на смисл висловлювання. Наприклад, «Do I need to read the book?» перекладається «Мені потрібно прочитати цю книгу?». Попри те, що дієслово «do» має значення «робити», воно не впливає на смисл речення, а лише вказує на питальну форму. Такі граматичні категорії є в мовах із фіксованим порядком слів (англійська). Вони практично відсутні у синтетичних мовах із вільним порядком слів (українська).
В українській мові функцію допоміжних слів в тому числі виконують афікси. Для формування дієслівного часу використовують закінчення та суфікси («Я готую пиріг. Я готував пиріг»). Доконаний і недоконаний види дієслова утворюються за допомогою префіксів («Я приготував пиріг. Я готую пиріг»). У деяких випадках достатньо обставин, щоб вказати на незавершеність процесу в момент якоїсь дії без дієвідмінювання («Я готував пиріг, коли він прийшов»).
В англійській аналогічні значення мають бути передані за допомогою допоміжних дієслів на додаток до зміни форми основного дієслова: «I have made a cake. I made a cake. I was making a cake when he came.».
До групи допоміжних дієслів (do, be, have, will та інших) входять модальні (can, must, may, will, shall, could, might, would, should, ought to, to have to, to be to), які відрізняються тим, що впливають на зміст речення власним смисловим значенням, коли виконують службову функцію. Зазвичай модальні дієслова використовують для позначення можливостей, зобов’язань, ймовірностей, здібностей, надання дозволу або запиту на його отримання. Одночасно вони беруть участь у формуванні граматичної схеми речення та мають своє фіксоване місце у реченні.

Функції допоміжних дієслів

Допоміжні дієслова потрібні для утворення:
  • Часу. Наприклад, дієслово «to do» має значення «робити» та може виступати в ролі допоміжного, втрачаючи своє лексичне значення, а саме, вказує лише на минулий час: «I did not read this book last summer» (Я не читав цю книгу минулим літом). «Did» в англійському реченні – те ж саме, чим є в перекладі дієслово «читати» у формі минулого часу.
  • Типу дії в часі (тривала в часі, завершена, регулярна дія). Наприклад, дієслово «to have» у реченні «I have read» (я прочитав) вказує на завершеність дії перед тим, як відбувся певний момент в часі. Дієслово «to be» у реченні «I am reading» вказує на тривалість дії в часі (я читаю).
  • Стану (пасивного, активного). «This book is being read» (ця книга читається).
  • Питальних та заперечних речень. «Do I read? No, I do not read.». Перекладають лише основне дієслово (Я читаю? Ні, я не читаю).
  • Модальність. «I can read this book» (я можу прочитати цю книгу). Модальне допоміжне дієслово зазвичай перекладається та одночасно виконує синтаксичні функції, наприклад, утворює питальне речення: «Сan I read this book?» (Неправильно було б сказати: «Do I can read this book?»).
Більшість допоміжних дієслів узгоджуються з підметом в різних граматичних категоріях (числі, особі).

Як відрізнити допоміжне дієслово від основного?

Якщо підмет вживається з двома дієсловами (без перерахування), одне із них є допоміжним. Наприклад, «I have read» та «I am a reader». У першому випадку є два дієслова: «to have» і «to read». Перекладається лише одне дієслово: «Я прочитав». Граматична форма, створена допоміжним дієсловом «to have», вказує на те, що дія завершена. У другому випадку є лише одне дієслово «to be» у формі першої особи однини «am», яка має значення «є», але в сучасній мові в цьому словосполученні часто вилучається. Речення слід перекладати: «Я читач» або «Я є читачем».
Якщо складна конструкція містить чотири дієслова (без перерахування), лише одне з них є основним, але смисловими можуть бути два, якщо використовується модальний. Наприклад, “You should have been reading since you came back» перекладається «Ви мали читати з моменту, коли повернулися». Попри те, що у перекладі також з’являється кілька дієслів, дію визначає одне («читати»).
Щоб правильно використовувати допоміжні дієслова, потрібно знати правила. Без систематичного вивчення граматичних основ мови у школі англійської, освоїти її та застосовувати грамотно неможливо.

Школа англійської мови Cambridge Club

Записуйтесь на курси у зручний спосіб.
  1. Онлайн навчання
  2. Навчання в школі

Підписатися на розсилку

Підпишись на нашу розсилку!
Будь в курсі всіх новин і знижок в навчальному центрі Cambridge club

Розкажи про цей сайт друзям!